Ситуація, в якій опинилися мешканці с. Сядрине Корюківського району після закриття заводу з переробки льону — основного місця роботи та джерела заробітку — знайома багатьом селам Чернігівської області. Настання тотального безробіття, складні соціально-побутові умови проживання, зневіра у власних силах, втрата надії на краще життя — усе це відбувалося на фоні екологічного лиха, до якого вже призвичаїлися і не усвідомлюють, як проблему, адже село відноситься до території, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. Апатія та байдужість мешканців до проблем довкілля у поєднанні з невирішуваними питаннями соціально-економічного розвитку перетворили ставок на сміттєзвалище. А підвищений рівень захворюваності дітей аж ніяк ними не пов’язувався з якістю води, харчів, умовами навчання у школі та відсутністю системи профілактики захворювань. У кращому випадку пояснення знаходилися у зниженні імунітету внаслідок дії радіації.
До заплутаного клубка проблем сільської громади додавались застарілі радянські уявлення щодо ролі владних структур у вирішенні проблем. Тому інформація про ініціативу Проекту ЄС/ПРООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду" була сприйнята з недовірою до проекту, влади та власних можливостей.
Незважаючи на те, що до цього люди не мали досвіду співпраці з подібними програмами, після першої громади села Сядрине з фахівцями Проекту МРГ, мешканці виявили неабияку зацікавленість новими можливостями та перспективами. На загальних зборах було вирішено створити громадську організацію та розробити стратегію розвитку громади села Сядрине. З цілого комплексу проблем, серед яких був і ремонт сільської лікарської амбулаторії, і заміна вікон, і ремонт будинку культури, шляхом голосування було вирішено віддати перевагу будівництву нового водогону.
Історія водогону в селі Сядрине починається з 70-х років ХХ століття. Тоді була пробурена артезіанська свердловина та прокладено водопровід. Щоправда, мережа забезпечувала питною водою лише третину мешканців села. Решта мала користуватися водою з колодязів. Та й на діючій гілці часто траплялись пориви труб. Інші вулиці зовсім не мали водогону, незважаючи на те, що і свердловина, і водонапірна башта є доволі потужними. Причому більшість мешканців на цих вулицях — пенсіонери, для яких надто важко забезпечувати себе водою. Влітку проблема з водою погіршується, адже в цей період року вода буває відсутньою навіть у криницях. 
Отже, на загальних зборах громади було вирішено побудувати водопровідну мережу для забезпечення всього населення с. Сядрине якісною питною водою. Мікропроектна пропозиція ГО «Струмок» була затверджена Проектом МРГ. Її загальний бюджет становив 136775 грн, в т. ч. 57586 грн — кошти Проекту МРГ. Завдяки проведеному тендеру, економії коштів на закупівлях та проведенні частини робіт власними силами, замість розрахункових 1,5 км водогону було прокладено в два рази більше, що дозволило охопити водопостачанням увесь населений пункт. Іншими словами, близько 800 жителів села отримали чисту воду з артезіанських свердловин, що означало для них не лише поліпшення соціально-побутових умов проживання, але й покращення стану здоров’я.
«Важливо розуміти основну мету таких проектів. Ми орієнтуємося не тільки на кінцевий результат, але й на створення дієздатної громади. Для нас дуже важливо, щоб сама громада від початку до кінця приймала самостійні рішення і активно діяла. В такому разі це стане реальним поштовхом до подальшого розвитку цієї громади та всього громадянського суспільства», — наголошувала тоді голова Сядринської сільської ради О.М. Савченко.
Повіривши у власні сили та використовуючи досвід попереднього мікропроекту, громадською організацією «Струмок» була реалізована ініціатива освітлення центральних вулиць с. Сядрине з використанням енергоощадних світильників. Вартість мікропроекту складала 17 тис. грн, в т. ч. спонсорські кошти — 11 тис. грн та кошти громади — 6 тис. грн. Партнерство «влада — громада» знайшло втілення в іще одній ініціативі ГО «Струмок».
Зусиллями лідерів громадської організації та сільської ради були залучені державні кошти— 350 тис. грн —для розчищення центрального ставка. ГО «Струмок» зібрала кошти та придбала рибу для «оживлення» ставка з метою розвитку зеленого туризму. Отримані від туризму кошти планується використовувати для підтримки майбутніх ініціатив ГО «Струмок» та забезпечення сталості відновлених об’єктів.
Прагнучи заохотити активну громаду, керівництво Проекту МРГ підтримало ініціативу з «Проведення енергоощадних заходів у школі с. Сядрине». У школі, також з перевиконанням запланованих обсягів робіт (45 вікон), було встановлено в два рази більше нових вікон, що дозволило не лише скоротити витрати газу у період опалення (економія коштів при цьому складає близько 18 тис. грн), але й створити комфортні умови роботи для вчителів і теплі класи без протягів для 120 учнів.
Усі ініціативи громади були реалізовані упродовж менш ніж двох років з моменту реєстрації громадської організації. Складні проблеми вимагають комплексного розв’язання, та, на думку мешканців села, справа не зрушить з місця, якщо не зробити перший крок, не пережити радість від спільно досягнутого успіху, не переконатися у власних силах та можливостях на шляху покращення власного життя.
«Цей Проект відкриває нові можливості для розвитку, а не лише вирішення проблемних питань населення. Треба зосереджуватись на сильних рисах і не зупинятися перед труднощами. Всі ми маємо багато проблем, вирішення яких залежить, великою мірою, від нас самих. Нам же участь у Проекті МРГ допомогла розкрити власні можливості, ресурси, об’єднати людей заради вирішення соціально-економічних труднощів в населеному пункті», — наголошує голова ОГ «Струмок» Р.І. Бабич.
Комментариев нет:
Отправить комментарий