понедельник, 13 августа 2012 г.

Постійне встановлення нових цілей – ось філософія успіху


Ще рік тому мало хто вірив, що колишній пошарпаний гуртожиток може перетворитися в затишну оселю, а його мешканці – в дружну сім’ю. Двоповерхова споруда в місті Кагарлик по вулиці Комунарська вважалася звичайним гуртожитком, в якому проживало 11 сімей. На всі потреби його мешканців – 2 кухні з системою водовідведення і вбиральня на вулиці. Можливо, звичні до поняття спільного, а отже не зовсім свого майна жителі гуртожитку так би й співіснували надалі, та одного разу, втративши надію на покращення житлових умов, хтось із них висловив думку про приватизацію житла. Ідея сподобалась. І почалося... спочатку гуртожитку було надано статус житлового будинку. А з переходом у комунальне житлово-експлуатаційне підприємство його мешканці за власні кошти «виходили» документи на будинок, а заразом і дозвіл на добудову. І хоч усередині своїх помешкань кожен навів лад, та зовні приміщення залишалося в жахливому стані. 
«Ми не сиділи, склавши руки, – розповідає нинішня голова ОСББ Валентина Вельгуш. – За власні кошти облаштували свої кухні, санвузли, провели воду, зробили каналізацію, але ставлення до нашої оселі як у її жителів, так і в мешканців навколишніх будинків не покращувалося». Будинок залишався «общагою». А це означало, що зовнішній вигляд помешкання нікого не цікавив, до порядку на подвір’ї ставились з позиції «моя хата скраю», а контейнери для сміття, в які зносили відходи з усієї вулиці, перетворювалися на жахливе звалище.
Спочатку купили власний контейнер та уклали угоду з комунгоспом на вивезення сміття. Це поклало початок вирішенню проблем. Скільки разів пані Валентині доводилося розмовляти з сусідами, переконувати їх, збирати збори, влаштовувати зустрічі з працівниками місцевої влади, і все, щоб зламати недовіру, щоб переконати: надія є. Мабуть, саме тому новостворений орган самоорганізації населення назвали «Надія». «Почався новий етап роботи, – продовжує Валентина Василівна. – Виготовили проектну документацію, дочекалися коштів – і за справу. 
Перші результати з’явилися минулої осені: відремонтований фасад радував очі господарям будівлі. А ще коли ОСН «Надія» перетворилося в ОСББ «Надія плюс», відразу ж розпочалася робота з відновлення вимостки, фарбування і облаштування балконів. «Найважче було зламати сумнів жителів будинку, – зітхає пані Валентина, –  та поступово народилася довіра, люди відчули підтримку. У втіленні проектів у життя брали участь всі: хтось вкладав кошти, хтось – власну працю. Не було таких, хто нічого б не зробив. Звичайно, велика заслуга в цьому міської влади. Адже, яким би не було питання, міський голова завжди знаходив час, щоб вислухати, допомогти. Звідси й успішне вирішення проблем, і належний контроль за ходом робіт». «Ми завжди готові підтримати тих, хто засукавши рукави береться до роботи. Постійне встановлення нових цілей –  ось філософія успіху» - наголосив міський голова. 
Нині ОСББ «Надія плюс» має власний рахунок, свій актив, який стежить за порядком. Зникла і заборгованість із квартплати, з якою донедавна було досить нелегко боротися. Нині всі платять вчасно, бо знають, що кожна копійка лягає в основу благополуччя їхньої родини. Змінився й тон спілкування самих жителів будинку. Поступово звикли всі питання вирішувати спільно, зрозуміли, що про своє житло, майно і подвір’я потрібно дбати особисто. Діяльністю ОСББ «Надія плюс» зацікавилися і мешканці сусідніх будинків: проблем же у всіх вистачає. А як добре вплинули на взаємини вітальні листівки з днем народження, які з’явилися на місці оголошень! Про збори, суботники, інші заходи повідомляється у вигляді таких же оголошень – і тоді до справи беруться всі. Часто така злагоджена робота завершується спільною вечерею. І в цьому також свій шарм: відчуття свята в єднанні. «Ще чимало роботи, – каже голова ОСББ «Надія плюс» пані Валентина. –  Цієї осені перекриємо дах, а за допомогою міськради плануємо навести лад на подвір’ї, облаштувати клумби, дитячий майданчик. Та вірю, що ми все подужаємо».
Тобто не треба бояться, а потрібно діяти, тому що успіх – в наших руках.

Комментариев нет:

Отправить комментарий