ПОБУДОВАНА ІЩЕ ОДНА РОЗВ’ЯЗКА!

Нещодавно у Києві відкрили рух оновленою розв’язкою на примиканні Дніпровського узвозу до Набережного шосе. Новозбудована естакада замінила незручний світлофорний поворот у бік Паркової алеї, що впродовж тривалого часу був основною причиною заторів на Набережному шосе. Загальна довжина естакади – близько 400 метрів.

Принципово важливо, що об’єкт збудований за сучасними європейськими технологіями. Забезпечити довговічність дорожнього покриття в умовах постійно зростаючої інтенсивності руху, покликані сучасні технології та матеріали вітчизняного виробництва.

Найважливішим завданням реконструкції транспортної розв’язки є збільшення пропускної спроможності прямих автомобільних потоків Набережного шосе, максимальне спрощення руху основних лівоповоротних потоків. 

 «Раніше з боку Паркової алеї в час пік завжди була «пробка», скупчення автомобілів, які рухаються в сторону центра з лівого берега та з боку Столичного шосе було дуже щільним, а іноді автомобілі на світлофорі біля повороту на Паркову алею збиралися в два ряда, що суттєво заважало іншим учасникам дорожнього руху» - розповідає водій, мешканець Києва з 30-ти річним стажем. На сьогодні новозбудована розв’язка суттєво поліпшила рух автівок та прискорила трафік. Прибраний світлофор між мостами Патона та Метро виключає будь-які простої на цій ділянці шляху. У найближчих планах міської влади – закінчення будівництва трирівневої розв’язки на мосту Патона. 

То ж сподіваймося, що й надалі темпи будівництва важливих об’єктів будуть зростати не тільки в Києві, а по всій Україні.

Запрацював довгоочікуваний корпус обллікарні

Будівництво другого корпусу Івано-Франківської обласної клінічної інфекційної лікарні тривало три роки та коштувало держбюджету 7 млн грн. Ще один мільйон додала область.

Сучасна будівля у характерному прикарпатському стилі, спроектована спеціально під потреби лікарні. На першому поверсі розташувалися приймальне відділення з чотирма боксами, рентген-кабінет, кабінет УЗД та ряд лабораторій. Другий поверх – дитяче відділення на сорок ліжок, третій - гепатологічний центр такої ж місткості. Також, нарешті, з’явилось місце, де буде розташоване сучасне обладнання, вже давно придбане лікарнею.

Так зараз виглядає новий корпус обллікарні

Сьогодні запрацювало приймальне відділення та почалося заповнення другого поверху. Хоча неофіційний відлік служби людям новобудова розпочала ще два місяці тому. Адже саме тоді почалася експлуатація її першої черги та перші хворі розмістилися на третьому поверсі, повністю готовому до роботи. Під час епідемії грипу не вистачало місць і це рішення дозволило лікувати людей  в стаціонарі, надавати всю необхідну медичну допомогу. 

Наступного року обласна влада має намір далі продовжити будівництво нових корпусів. У них планують розмістити адміністративне відділення, необхідні лабораторії та лекційний зал на 100 місць, харчоблок та пральню.

Оновлена лікарня має має привабливі та сучасні фасади, великі та світлі кабінети. Хворі та медперсонал розміщуються з комфортом, тобто є все необхідне для того, щоб швидко й ефективно діагностувати недуги, якісно та успішно лікувати людей.

Кошти держбюджету допомогають жителям Миколаївщини

В своїй останній публікації, я писав про реконструкцію школи в селі Великий Скнит Славутського району Хмельницької області. В продовження теми найшов іще одну цікаву історію та хочу з вами поділитися шановні читачі. 

На території зони спостереження Южно-Української АЕС у 105 населених пунктах проживає понад 76 тисяч людей.

За кошти Держбюджету, що виділяються на компенсацію ризику населенню, яке проживає на території зони спостереження, відремонтовано школи, лікарні, заклади культури та спорту. Оновлено освітлення вулиць населених пунктів, частину комунальних мереж водопостачання та водовідведення, доріг та тротуарів.

На сьогодні вже відремонтовано:

– 34 школи;

– 23 дитячі садки;

– 9 закладів охорони здоров’я;

– 22 заклади культури, фізкультури і спорту.

У всіх школах замінено віконні блоки та двері на металопластикові, відремонтовано покрівлі, утеплено зовнішні стіни. Це дозволило заощаджувати на опаленні в навчальних закладах. Якщо врахувати, що насьогодні Україна продовжує залежати від імпорту енергетичних ресурсів, питання економії вкрай актуальне. Зменшення непродуктивних втрат тепла в будівлях, економія на опаленні та електроенергії дозволяє більш раціонально використовувати заощаджені кошти та спрямовувати їх на інші соціально значущі проекти.

Одним із таких об'єктів є загальноосвітня школа в с. Богданівка Доманівського району. Після цього ремонту понад 300 дітей отримали можливість навчатися у новій, сучасно обладнаній школі.

Отже компенсаційні кошти держбюджету змінюють зовнішній вигляд міст і сіл, несуть тепло і комфорт у соціально важливі заклади. Ось вам приклад іще однієї маленької історії успіху на шляху до великої мети.

Найдовший шлях починається з маленького кроку

У с. Великий Скнит Славутського району Хмельницької області відремонтували школу. Тепер вона опалюється економними конвекторами, має привабливі та сучасні фасади.
Капітально відремонтували будівлю за кошти Держбюджету, що виділяються на компенсацію ризику населенню, яке проживає на території зони спостереження.

Так раніше виглядала Великоскнитська школа

А так виглядає після ремонту

До території зони спостереження Хмельницької АЕС входять 123 населені пункти Білогірського, Ізяславського, Славутського та Шепетівського районів Хмельниччини, а також міста Нетішин і Славута. Тільки у 2011 році за рахунок компенсаційних коштів, розподілених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,  відремонтовано 39 закладів освіти, 13 - охорони здоров’я, 3 – культури та 24 житлові будинки. Відновлено зовнішнє освітлення населених пунктів на 8 об’єктах та на 2 - мережі водопостачання та водовідведення, при цьому завершено ремонти на 23 вулицях і дорогах комунальної власності.
Хоч багато з нас скаже – «добре, зроблено ремонт і що нам з цього?». Все ж таки проблеми не залишаються тільки на папері, а потихеньку вирішуються: щось будується, реконструюється, ремонтується. Звичайно, залишається ще багато невирішених питань. Одномоментно розв’язати всі проблеми – надважка задача. Але економіка країни, зокрема будівництво, поступово нарощує темпи розвитку, сприяє зросту супутніх галузей народного господарства, наповнює дохідну частину державного бюджету, створює нові робочі місця, тим самим сприяючи підвищенню добробуту українських сімей.
Ось вам приклад іще одного маленького кроку на великому шляху.

У КРИВОМУ РОЗІ ПРАЦІВНИКИ МЕДИЧНОЇ ГАЛУЗІ ОТРИМАЛИ 89 КВАРТИР

8 грудня 2011 року для працівників сфери охорони здоров’я влада Дніпропетровщини відкрила п’ятиповерховий житловий будинок на 89 квартир та амбулаторію №5 комунальної установи “Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4” Криворізької міської ради, яка розташовується на першому поверсі та обслуговуватиме близько 4500 мешканців прилеглих будинків.

Працівники медичної галузі отримали соціальне житло безкоштовно. Такими діями міська влада сподівається забезпечити місто фахівцями медицини.

Після реконструкції колишнього гуртожитку п’ятиповерхова будівля налічує 29 двокімнатних, 30 одно- та трикімнатних квартир. Загальна вартість реконструкції – 19,5 млн грн., з яких місто виділило 17,5 мільйонів, а обласний бюджет – 2 млн грн. Перепланування виконане за європейськими стандартами з облаштуванням внутрішніх та зовнішніх мереж, металопластикових вікон і благоустроєм прилеглої території. Облік витрат природнього газу та холодної води здійснюватиметься сучасними лічильниками. Для забезпечення гарячою водою в кожній квартирі встановлено електричний водонагрівач.

Одним з першочергових завдань влади всіх рівнів є створення сприятливого середовища проживання та підвищення соціальних стандартів для людей незалежно від їх місця мешкання – у мегаполісі, чи у  віддаленому маленькому містечку. 

Отже те, що 89 сімей отримали свої квартири, про які так довго мріяли, дає дніпропетровській владі всі підстави по-справжньому пишатися результатами своєї діяльності, а мешканцям - надію на те, що влада і надалі буде приділяти першочергову увагу вирішенню соціальних проблем громадян.

Європейський благоустрій Вінниці (відео)

Вінниця завжди була охайним містом добрих людей. Так було, скільки себе пам’ятаю, бував там не раз.

Цього року Вінниця демонструє, як бізнес та місцева влада можуть співпрацювати на розвиток благоустрою міста. Звісно мова іде про реконструкцію набережної та неймовірний музикальний фонтан.

Мерія міста підписала з відомим підприємцем Петром Порошенком договір про реконструкцію Набережної, біля якої знаходиться кондитерської фабрика бізнесмена. Як бачите, виграли тут усі. Місто отримало новий культурний та естетичний куточок, а підприємство – повагу мешканців та статус соціально-відповідального  бізнесу. 

До речі, спершу фонтан не був у проекті. Він скоріше став творчим доробком до загальної реконструкції вулиці.

Розповідає вчитель музики Ольга Павленко: - «Раніше, це було незрозуміло що, чи ч. Дерева росли просто посеред великих бетонних плит, на яких було безліч написів на кшталт «Лена, я тебя люблю» і графіті. Через пологі схили туди затікала вода з Південного Бугу і приносила мул. Короче, місце, де увечері водночас безлюдно і страшно – всякі ханурики, гопота», «Ремонт відіграв дуже велику роль у нашому житті. Хоча у Вінниці й так є багато місць для променада – парк Горького, на Ющенка, вулиця Соборна. Набереж всеодно номер один, можна просто пройтися і понасолоджуватись  водним шоу. Шкода, що фонтан не може працювати в холодну пору року».

«Аеропорт – це візитівка регіону»

      Сімферопольський аеропорт планують реконструювати не вкредит, а чистими інвестиціями. Принаймні так нещодавно сказав Павло Бурлаков, перший заступник голови Ради міністрів Криму. Щоб налагодити роботу аеропорту, розширити його можливості та виконувати чіткі бізнес-плани, кримчани залучили до співпрації німців та англійців.

«Німецька компанія «Люфтганза» виграла тендер на консалтинг і розробку стратегічного планування аеропорту, - розповідає Павло Бурлаков, - Вона підготує бачення, що має бути і як. І ми сподіваємося, що компанія впише нас в міжнародні транспортні коридори, щоб Сімферополь був не глухим кутом, як це є останнім часом, а нормальним транзитним пасажирським аеропортом. Без цього не вирішити проблему цілорічного завантаження кримських курортів». 

         За словами Бурлакова, Інвестиції під проект повинна дати англійська компанія.

Нагадаємо, що 28 квітня було завершено реконструкцію будівлі Внутрішніх авіаліній. Всі роботи здійснені за рахунок власних коштів аеропорту (близько 9, млн. грн.). Площа залів очікування збільшена в два рази і складає - 1452, пропускна спроможність збільшена до 300 пасажирів на годину.

«Діана Глазунова – корінна жителька Сімферополя. Аеропортом користується дуже часто, адже літає туди-сюди на навчання у Київ.  Каже, термінал внутрішніх авіаліній після реконструкції не впізнати: «Раніше це була просто клопівня... з панцерними вузькими сидіннями, неприємними запахами. Не було навіть, де нормально випити кави. Затримували постійно багаж, і навіть узимку його доводилося забирати знадвору. Туалети були жахливі».

       Зараз, за словами Діани, стало значно зручніше, натовп практично не створюється. «Тепер усі пасажири швидко розділяються по своїх пропускних пунктах, а місця стало удвічі більше. Також тішить те, що багаж забираємо зсередини. Зробили звичайні, але охайні туалети. Хоч не соромно перед відпочивальниками.

        Дівчинна вважає, що летовище  – це візитівка регіону, відтак реконструкція аеропорту «Сімферополь» – важлива складова іміджу Криму як курорту та місця гостювання європейських збірних під час «Євро-2012».

        «Крим постійно позиціонує себе як курорт. Але коли люди прилітали  у тодішній аеропорт, то, вочевидь, запитували себе подумки: «Що це за биковня? І де мої речі?» тепер такого не має бути».

На черзі ремонти пасажирського і вантажного терміналів, злітно-посадкової смуги, стоянок і розвиток інфраструктури та інфраструктури торгівельно-розважальних комплексів.

5 років в ОСББ

«Раніше потрібно було створити в будинку ОСББ і давно розпочати самостійне управління та утримання свого житла, адже краще за нас самих ніхто не подбає про наш дім»,  - так вважає керівник бердичівського ОСББ «Шанс» Алла Кириченко. 
Об’єднання створили  у 2006 році. ОСББ прийняло на власне утримання дев'ятиповерхівку. Учасники об’єднання  мають статут, печатку і штамп, окремий розрахунковий рахунок в  Ощадбанку, куди власники 64х квартир сплачують свої внески на господарювання та ремонт. Щомісяця сусіди здають по 1 гривні 20 копійок за один квадратний метр житла. Таку ціну визначили разом на зборах. На них же обрали сімох осіб, які керують фінансами.
«За 5років ми відремонтували суцільну руберойдову покрівлю, встановили металеві двері виходів на дах і горище, замінили двері в машинних відділеннях ліфтів», - розповідає пані Алла.
Всі двері зачинені на замки, проведений капітальний ремонт обох під’їздів та козирків, замінена віс крани, вентилі, засувки у підвалі і на горищі. Упорядковані електрощитові, виконано заземлення будинку, замінені каналізаційні мережі від підвалу до колодязів, пофарбовані і відремонтовані поштові скриньки.
«Для виконання ремонтів ми заключали договори з підприємствами міста, але більшість робіт виконали власноруч, що зекономило багато грошей».
У цьому році мешканці запланували виконати капітальний ремонт машинних відділень ліфтів, ремонт східців входів у під’їзди та підвал, встановити на кожному поверсі у під’їздах датчики освітлення, щоб економити електроенергію і не витрачати на це зайві кошти. 
«Наше об’єднання підтримує міська влада. У минулому році за кошти бюджету міста заасфальтували тротуари і проїзди у дворі. У цьому році ми включені до Державної Програми з технічного переоснащення ліфта у другому під’їзді будинку».

ОСББ зекономило 117 тисяч на рік

Мешканці 34-річного будинку на 60 квартир в Алчевську утворили ОСББ і взяли участь у проекті «Реформа міського теплопостачання в Україні. Термомодернізація житлового будинку». Метою мешканців було зменшення потреби в тепловій енергії, щоб більше можна було заощаджувати на опаленні та зимувати у теплі. У ході модернізації утеплили зовнішні стіни, цоколь та підвал, встановили два індивідуальні теплових пункти, відремонтували покрівлі, замінили вікна на сучасні склопакети та утеплили балкони. Економічний ефект від впровадження енергозберігаючих заходів склав понад 117 тисяч гривень на рік.

            Цей проект є демонстрацією того, що саме утеплений дім, а не котельні й теплотраси, є головним охоронцем  нашого тепла у холодну пору року. До модернізації такі будинки 121 серії 1977 року втрачають до 40 відсотків теплової енергії, яку виробила котельна. Також мешканці будинку засвідчили результатом ефективність ОСББ, без якого не можливо було би долучитися до програми.