Життя мешканців села Високе Житомирської області було таким самим, як і жителів багатьох українських сіл: безробіття, безнадія, безперспективність для молоді. Щось потрібно було міняти, але ж незрозуміло як? Чим далі, тим очевидніше ставало, що поодинці покращити якість життя неможливо, але ніхто не наважувався проявити ініціативу та запросити бажаючих об’єднатися. Громада села Високого час від часу згуртовувалась для різних робіт — то щоб провести газ у село, то щоб зібрати кошти для обслуговування пожежного автомобіля. Але це мало разовий та непередбачуваний характер. І лише В рамках Програми Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) Проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» допоміг селянам систематизуватись, організуватись, створити юридичну особу і отримати можливість оперувати фінансами у правовому полі, розповідає голова ГО «Надія Високого» Ольга Дикунець. Цей підхід спрацював: громада успішно реалізувала два мікропроекти за фінансової підтримки Проекту МРГ та місцевої влади, і ще чотири — за акумульовані з різних джерел кошти.
Найболючішою проблемою височан було неякісне медичне обслуговування. Амбулаторія мала гарних медичних працівників, але її дах протікав, з вікон задувало, обладнання було застарілим, а деяких медичних приладів просто не було. Тому для того, щоб за кошти, накопичених на ремонт та оснащення сільського фельдшерсько-акушерського пункту, зробити максимум, громада доклала додаткових зусиль. Наприклад, аналіз видів робіт, які необхідно було виконати під час ремонту сільської амбулаторії, показав, що наймати підрядну організацію на весь комплекс робіт буде дорожче як мінімум на 40% ніж окремо закупити матеріали та найняти підрядника на окремі види робіт.
Тому кольоровий шифер було закуплено безпосередньо на заводі-виробнику в Івано-Франківську. Місцева бригада покрівельників за 5 тис. грн. демонтувала майже 800 кв. метрів старого даху та улаштувала новий. Вивчивши різні пропозиції, енергоощадні вікна закупили за найнижчою ціною — в обласному центрі на підприємстві, яке їх виробляє. А медичне обладнання було придбано аж у Вінниці, оскільки коштувало воно там на 35% дешевше, ніж в Житомирі. Усього за 90 тис. грн. громада замінила дах амбулаторії, поставила 12 металопластикових вікон, 3 дверей та більше 100 метрів металевого паркану. А ще за 32 тис. грн. були закуплені стоматологічна установка, фотокалориметр, парафінонагрівач.
Виконавши усі роботи, передбачені мікропроектом, зрозуміли, що необхідно ще розібрати аварійний вхідний коридор та збудувати новий, оздобити цоколь будівлі плитами, упорядкувати подвір’я. На ці роботи мешканці своїми силами зібрали 26 тис. грн. У цьому мікропроекті організація громади зіткнулась із першими труднощами у фінансуванні — партнер з району, який пообіцяв надати фінансову допомогу, грошей так і не виділив. Тоді активісти ГО «Надія Високого» зуміли переконати обласне керівництво виділити з бюджету 35 тис грн, яких не вистачало для завершення ремонту та оснащення.
Вирішивши проблему медичного обслуговування, громада села Високе із завзяттям взялась за наступну — наведення ладу в освітленні вулиць із застосуванням енергоощадних технологій. Загальна вартість мікропроекту становила близько 118 тис. грн, з яких громада зібрала біля 6 тисяч, проект «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» надав ще близько 60 тисяч та сільська влада виділила майже 53 тисячі. Тепер, завдяки встановленим ліхтарям з енергоощадними натрієвими лампами та зменшеним витратам електроенергії, сільський бюджет щомісячно економить майже тисячу — 820 грн. Дуже багато громада робить власними зусиллями. Так, толокою височани проклали 900 метрів водогону, вклавши в цей проект 9 тисяч гривень власних коштів. Проведено ряд екологічних акцій — громадською толокою облаштовано зону відпочинку на місцевому ставку. Також спільно з сільським головою лобіювали питання отримання від держави автомобіля швидкої допомоги.
Ці кроки — лише перший досвід громади Високого. Проте успіх окрилює, і сьогоднішні настрої вже не можна навіть порівнювати із тими, що були три роки тому. Це — абсолютно інша громада і абсолютно інше ставлення до розвитку села. Як з боку самих височан, так і з боку місцевої влади та підприємців, а це в свою чергу — краща запорука того, що розвиток буде!
Комментариев нет:
Отправить комментарий